Лезгинка под бандуру. Как украинцы реформировали Грузию

Принято считать, что грузинские чиновники — реформаторы, а украинские — бездельники.
 Но в начале XIX века всё было иначе: в образованных украинцах острее всего нуждалась именно ГрузияВо времена Российской империи считалось, что самые "эффективные менеджеры" и высококлассные государственные служащие работают в Украине. Наша страна стала свежей кровью для других частей империи почти сразу после заключения военно-политического союза между Украиной и Московией в 1654 году, известного более как Переяславский договор либо "Статьи Богдана Хмельницкого".
детальніше тут

ЗЛОЧИНИ БІЛЬШОВИКІВ В УКРАЇНІ ЯКІ ТРЕБА ПАМЯТАТИ ЗАВЖДИ.

— Розв'язання громадянської війни в Україні в 1917 році;
 — Організація масових розстрілів військовополонених в 1918— 1920 рр. (українських стрільців, польських воїнів, солдатів та офіцерів армії Денікіна і Врангеля, повстанців та ін.);
 — Придушення із застосуванням насилля і жорстокостей селянських повстань в Україні в 1920 році;
 — Організація голоду в І921 — 1922 рр.;
 — Переслідування за релігійні переконання і фізичне знищення православного духовенства та представників інших конфесій протягом 1920—1930 років;
 — Насильницьке впровадження колективізації та Цілковите розорення українського села;

САМІЙЛО ВЕЛИЧКО - ПЕРШИЙ ІСТОРИК КОЗАЧЧИНИ

Козацькі літописні джерела XVII — початку XVIII століття — то винятково цікава та високою мірою важлива частина національної історичної спадщини українського народу. Чи ведемо ми мову про непересічні літературні достоїнства творів Самовидця, Григорія Грабянки та Самійла Величка, чи розглядаємо ці визначні пам’ятки історико-філософської думки з точки зору науковця, що вивчає на основі наявних документальних матеріалів минуле рідної землі — в кожному разі неможливо не визнати особливу цінність та непроминальну пізнавальну й естетичну вартість доробку цих трьох видатних «Геродотів» козацької доби. Але можна, очевидно, стверджувати, що й з-поміж названих літописців козацької України особливе місце в історії відведено Самійлові Величку.
 Літопис Самійла Величка  
продовження

УКРАИНСКО-РОССИЙСКОЙ ГИБРИДНОЙ ВОЙНЕ УЖЕ СТО ЛЕТ

Гибридная пакостность присуща Московии/России изначально. Сто лет тому назад, после октябрьского вооруженного переворота, могло показаться, что этой постыдной исторической практике в России пришел конец. Но не тут то было. Большевики, только что захватившие власть, и обещавшие народам России мир и признание права на самоопределение, тут же забыли свои обещания и стали следовать имперской идеологии, не признающей отдельного украинского государства (УНР), провозглашенного 7 ноября Центральной Радой на Софийской площади.
Детальніше тут

Перемоги української зброї

«В першій українсько-російській війні загинуло вже стільки-то українських військовослужбовців». «У війні на сході знищено стільки-то російських диверсантів». Заголовки такого штибу віднедавна можна зустріти у наших ЗМІ. З одного боку правильно, що теперішні стосунки між Україною та Росією почали називати саме такими, якими вони є насправді. З іншого боку, ця війна з північним сусідом аж ніяк не перша. Криваві сутички, конфлікти, грандіозні битви. Все це відбувалося задовго до того як з’явилися терміни «українці» та «росіяни» у їх сучасному розумінні. Ми розповімо лише про деякі, найбільш яскраві, епізоди стосунків, які російська влада чи то царська, чи радянська описувала не інакше як братерські, звісно відводячи місце старшого брата собі. Однак події, про які ми згадуватимемо доводять протилежне. Понад те, у жорсткому протистоянні агресії українці зазнавали не лише гіркоти поразок, та болю втрат, а й святкували великі перемоги, якими варто пишатися і про які, особливо зараз, варто пам’ятати. Саме вони вселяють надію на те що у нас все буде добре.
 Поразка, яку довго відчувала Москва
Джерело

Феномен гайдамацького повстання

Український народ дуже довго терпів знущання від панів та різних чужинців, але кожному терпінню надходить кінець. На початку вісімнадцятого сторіччя люди, які втікали від нелюдської долі, почали збиратися в низах Дніпра та утворювати загони. Ці люди були хоробрими бунтарями, які повставали проти лихого відношення до селян, та ставали на захист простого знедоленого народу. Люди звали їх своїми захисниками та справедливими лицарями або просто - гайдамаки. Саме слово «гайдамаки» має турецьке походження і буквально означає – нападати, турбувати. Гайдамацький рух розпочався приблизно в перші десятиріччя вісімнадцятого століття і тривав досить довго, аж до кінця 60-тих років того ж століття, згодом він вилився у величезне повстання, яке залишило в історіі України глибокий слід. Одне з найбільш грандіозних народних повстань на Західній Україні історія знає як «Коліївщину».
продовження тут

Чому Фінляндія 100 років тому зуміла відстояти свою незалежність, а Україна – ні?

Сто років тому – 6 грудня 1917 року – фінський парламент (Едускунта) проголосив незалежність Фінляндії. Українська Центральна Рада вдалася до такого кроку через півтора місяці, проголосивши незалежність Української Народної Республіки 22 січня 1918 року. Утім, на відміну від українців, фіни тоді змогли не лише проголосити, але й відстояти свою незалежність. Безперечно, велике значення мало те, що Велике князівство Фінляндське зберігало внутрішню автономію у складі Російської імперії, маючи власні органи влади. Натомість Україна свої автономні права втратила на межі XVIII-XIX століть. Тож, у процесі державного становлення фінам не доводилося починати з нуля.
Далі

ФЛАГИ НАШИХ ОТЦОВ

Наши враги понимают наши символы и боятся их.
 Они и мы – одно целое. Символы, символы, символы… Символы входят в нашу жизнь так плотно, что мы их не всегда замечаем. Маркеры "свой-чужой": крест на груди – перед тобой христианин, "георгиевская ленточка" – ватник, кулон "тризуб" – доверчивый пользователь "Фейсбука"… За символы умирают и убивают.
продовження тут

Жіноча Січ: Як українки творили історію

Майже всі підручники та посібники з історії України розповідають, що на Запорізькій Січі жінок не було. Мовляв, козакам під страхом смерті заборонялося приводити жінок на Січ. У цій статті розвіємо будь-які сумніви щодо того, чи брали жінки участь у військовому житті Козацької України. Життя козаків-запорожців зводиться, як правило, до відречення козаків від сімей і повне зосередження їхніх моральних, розумових і фізичних зусиль на військовій справі. А мірилом ставлення козацтва до жінок автори обирають відому українську пісню про козацького зверхника Сагайдачного, «Що проміняв жінку На тютюн та люльку, Необачний!…»
детальніше далі

Характеристика українців та росіян у картинах Рєпіна (Відео)

Два народи і дві різні ментальності. Два народи і абсолютно протилежне світосприйняття. Два народи і два погляди на свободу та на владу.один народ хоча часто був загарбаний та не терпить неволі. Другий хоча і частіше вільний від загарбників, але холоп у влади і сам її обожнює. Один піде на кулі снайпера інший вихвалятиме правителя навіть якщо той відправить їх батька на смерть у Сирію. І це було завжди. Дуже добре підмітив це Ілля Рєпін і зобразив це у своїх картинах.
Далі відео

ЗНИЩЕННЯ КИЄВА

У листопаді – грудні 1240 року монгольське військо взяло штурмом стольне місто Київської Русі
На Старокиївській горі біля Історичного музею стоїть непримітний монумент, із трьох боків оточений будівельним парканом. Цей камінь поставили над місцем, де археологи знайшли багато сотень непохованих кістяків останніх захисників давнього Києва. Саме тут на початку зими 1240-го відбувався фінальний акт драми, яка розпочиналася ще за 17 років до того.
продовження далі

СЕВАСТОПОЛЬ-МІСТО ЧИЄЇ СЛАВИ?

 У відомій пісні, яка вважається гімном Севастополя, є такі рядки: "Легендарный Севастополь, неприступный для врагов, Севастополь, Севастополь, гордость русских моряков...". "Ці слова є витвором певного міфу про Севастополь, який активно тиражувався радянською пропагандою", - каже голова севастопольської організації "Просвіта", військовий журналіст Микола Гук. Якщо ж слідувати історичній правді, то ми зобов'язані визнати, що історія і древнього Херсонеса, і середньовічного Ак-Яру, і вже Севастополя нерозривно, якнайтіснішим чином пов'язана саме з Україною - ще з тих часів, коли Російська імперія геть не була присутня в Криму. "
Детальніше тут

ОПЕРАЦІЯ "КОЛОНІЗАЦІЯ" ПОЛЬСЬКЕ ОСАДНИЦТВО НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

17 грудня 1920 року польський сейм ухвалив закон "Про надання землі солдатам Війська Польського". Таким чином польська влада вирішила виконати свою обіцянку, дану воякам кілька місяців тому, під час війни з більшовиками, коли Варшава опинилася під загрозою захоплення. Та тільки реалізовувати цю обіцянку уряд заходився на українських землях…
 На фото-Марш польських військових колоністів вулицями Рівного, 1930-і рр.
 17 грудня 1920 року польський сейм ухвалив закон "Про надання землі солдатам Війська Польського". Таким чином польська влада вирішила виконати свою обіцянку, дану воякам кілька місяців тому, під час війни з більшовиками, коли Варшава опинилася під загрозою захоплення. Та тільки реалізовувати цю обіцянку уряд заходився на українських землях…
Детальніше тут

МИ — НЕ БРАТИ: ЯК УЧЕНІ ДОВЕЛИ ВІДСУТНІСТЬ "РІДСТВА" МІЖ УКРАЇНЦЯМИ І РОСІЯНАМИ

Президент Польщі Броніслав Коморовський в інтерв’ю радіо ТОК FM зазначив: «Росія здійснила велику помилку з огляду на власні інтереси. Вона вирила траншею, наповнену кров’ю, ненавистю та кривдою. Українці не дозволять росіянам називати себе братнім народом». Тоді як у жовтні 2016 року під час інвестиційного форуму «Росія кличе» президент Володимир Путін заявив: «Я багато разів про це говорив і хочу ще раз наголосити: попри всю трагедію, яку ми зараз спостерігаємо, особливо на південному сході, український народ завжди був і залишається найближчим для нас, братнім народом. Нас пов’язує спільність етнічна, духовна, релігійна, історична. Спираючись саме на ці фундаментальні засади нашої взаємодії, ми будемо розвивати наші відносини».
детальніше тут

Тризуб и звезда Давида: как евреи боролись за независимость Украины

В этом году исполняется сто лет украинской революции 1917 — 1921 годов. Именно тогда на карте мира впервые появилось независимое государство под названием Украина. Среди тех, кто создавал, строил и защищал новую страну, были люди разных национальностей. И евреи в том числе. Вместе лучше. Еще задолго до революции некоторые украинские и еврейские общественные деятели поняли: у двух народов немало общего. В том числе, общий враг — российское самодержавие и великодержавный шовинизм.
Продовження тут

Страницы нашей истории: Имам Шамиль в Киеве

В 1868 году, зная, что Шамиль уже немолод и калужский климат не лучшим образом сказывается на его здоровье, император решил выбрать для него более подходящее место, каковым стал Киев. ***
 В ноябре 1868 имам с гаремом приехал в Киев, - читаем мы в фейсбуке на странице сообщества "Киев - мой любимый город". - По предписанию министра путей сообщения для переезда Шамиля был приготовлен салон-вагон, а для его имущества и прислуги — отдельные пассажирские вагоны. Перед отъездом из Калуги Шамиль 23-го и 24-го ноября делал прощальные визиты начальствующим и знакомым лицам.
Детальніше тут

Як більшовики накладали ярмо на Західну Україну .Більшовицька навала

Василь РОМАНЮК, лауреат премії ім. І. Вагилевича.
 Упродовж багатьох столiть Україна страждала від поневолювачiв, кожен з яких знущався над нею. Однi ополячували українців, iншi – онiмечували, а ще iншi – русифiкували й намагалися витравити із їхньої душi й свiдомостi все нацiональне, тобто те, що могло в майбутньому прислужитиcя створенню незалежної держави. Нині вже нікого не дивує висловлювана українськими політологами думка, що Кремль 17 вересня 1939 року в черговий раз провів спецоперацію проти України.
продовження

Слава Украінє, або Хто такі «російськомовні бандерівці»?

Майдан, Революція Гідности зробила чи не все таємне явним. Виняток, мабуть, лише один. За зовнішнім українським антуражем ми не побачили силу, яка підтримала Майдан, але не була українською.
 ЧИЙ МАЙДАН? 
 Протягом усіх трьох місяців ішла непублічна, але відчутна боротьба нашої нації постулювати виняткове право на цю Революцію. У нас мали бути союзники, але «дольовики» – на цю роль претендували так звані «русскоязичниє украінци». Їх не часто пускали на сцену, і їх заднім числом все-таки оформили як попутників, добрих помічників.
Детальныше тут

ПАМЯТКА УКРАЇНЦЯМ. Як Іван Франко програв вибори через селян, які продали голоси за ковбасу.

Ще наприкінці ХІХ століття на Західній Україні учасники передвиборчих перегонів активно вдавалися до «чорних» технологій: купували голоси, ставили палки в колеса конкурентам. Що таке підступи опонентів, добре знав Іван Франко, який кілька разів балотувався до сейму як один із лідерів української радикальної партії. «Іван Франко тричі брав участь у виборах і програвав, – говорить доктор політичних наук Ігор Вдовичин. – Вибори – це конкуренція. Якось, коли Франко ночував у готелі, у нього вкрали взуття, щоб він не зміг піти на зустріч з виборцями».
детальніше тут

Как Советскую Россию победили на подступах к Варшаве: украинский фактор «чуда на Висле»

Ежегодно в августе Польша торжественно чествует героев «чуда на Висле», тех польских воинов, кто остановил поход «красных коней» на Варшаву, Берлин и Париж. И ежегодно за пределами надлежащего внимания остается роль военно-политического союзника возобновленной Речи Посполитой в борьбе не на жизнь, а на смерть. Союзником этим была Украинская Народная Республика (УНР).
 На фото вверху: Бердичев, апрель 1920 г. (слева направо): польский генерал Анджей ЛИСТОВСКИЙ, главный атаман Симон ПЕТЛЮРА, генерал армии УНР Сальский и Марк БЕЗРУЧКО / Фото с сайта petlura.poltava.ua
детальніше тут