Показаны сообщения с ярлыком Суспільство України. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком Суспільство України. Показать все сообщения

понедельник, апреля 23, 2018

«УКРАЇНА — ЦЕ ВЕЛИКА ЕВРОПЕЙСЬКА НАЦІЯ» - Олег Пономар

Другорядність і меншобратність нав'язували нам пропагандою та всім способом життя впродовж століть. Більшість українців позбулась цього відчуття протягом останніх чотирьох років. Цей пост для тих, хто досі не позбувся. Нація – це як людина. Не любитимеш себе — ніхто тебе не любитиме. Не поважатимеш себе — ніхто не поважатиме. Україна — велика Нація. Україна — дужа гарна та чудова Нація. Україна має давню европейську історію та культуру. Українці мають типовий европейський менталітет. Українці не люблять колгосп. Українці люблять приватну власність. Українці не люблять царів. Українці дуже люблять та цінують волю. І є готовими боротися за неї.
детальніше тут

Україна надзвичайна: 30 неймовірних фактів про Україну, які ніхто не знав

Не дивлячись на те, що з усіх боків українцям намагаються довести, що вони ні на що не здатні, що найкращий вихід для них – «валити з цієї країни якомога швидше», що дивитися в Україні немає на що і світові на нас начхати, цифри статистики та факти говорять нам речі абсолютно протилежні. Найбільша країна, що знаходиться в Європі. Країна, що займає 0,41% світової території суші, в якій мешкає 0,85% населення планети та яка приносить 0,20% світового валового національного продукту. Країна, на території якої зосереджена чверть всіх запасів чорнозему на Землі. Країна, яка входить до трійки найбільших постачальників ячменю, є одним з найпотужніших виробників зерна та разом із Францією, Німеччиною та США є одним з найбільших виробників цукрового буряка.
Далі тут

пятница, апреля 20, 2018

Ахметов - головний винуватець вбивства десятків тисяч українців і втрати країною частини території -зливає Дніпро під "рускій мір"

Не буде Дніпра, не буде України 
 Росія готує повномасштабне вторгнення в Україну, заявили в СБУ. Планують на осінь 2018 року. Але для початку агресору необхідно створити передумови для атаки. "Для цього вони планують задіяти криміналітет, спортсменів, навколокримінальних структури для побиття учасників проросійських заходів, хресних ходів", - вважає заступник глави СБУ Віктор Кононенко. Експерти підтверджують: Путін не відмовився від ідеї створення "Новоросії". Тим більше що в зв'язку з публічними приниженнями в Сирії (атака коаліції крилатими ракетами, яку Росія не відбила), йому потрібна термінова реабілітація в очах світової громадськості. А то і зовсім, перестануть боятися.
Детальніше тут

четверг, апреля 19, 2018

Неприємна правда про державу та мову

Більшість людей не схильні приймати правду через її «холодність», байдужість до людей та їх бажань. В українців несприйняття правди ще глибше. Століття національного поневолення закарбували в нас ігнорування соціально-політичної реальності, прагнення втечі за океан, в радощі «гречкосіїв», зрештою, в гумор. Але з 1991 року ми прагнемо створити українську державу. У фундаментальному Акті про державну незалежність України 1991 року проголошується створення «самостійної української держави – УКРАЇНИ». Однак державу з назвою «Україна» створити легко – а ось українську державу без гірких пігулок правди значно складніше. Правда перша.
 Не існує теоретичних «російськомовних українців» чи «україномовних росіян».
Існують громадяни України, які розмовляють або українською, або російською мовами.
Далі тут

пятница, апреля 13, 2018

Правильний державний менеджмент. Уроки від Чингісхана

«Робиш – не бійся, боїшся – не роби!»,
 – Чингізхан
У процесі реформування та розбудови України корисно звертатися до історії. Упродовж тисяч років у світі поставали та розпадались сотні держав: сильні та слабкі – усі вони можуть слугувати прикладом для державців. Пропонуємо вам приклад людини, яка з різнорідних племен створила та змогла надалі утримувати значні простори у межах єдиної держави, – Темучин (позивний Чингісхан). Відкинемо його політику асиміляції, насильства та інших поганих речей, які можна зарахувати як нерозвиненість загальної культури народу. Спробуємо виокремити корисні нововведення, що стали опорою для могутньої імперії.
детальніше далі

вторник, апреля 10, 2018

Чому українці досі не вийшли із «руського міра»

 На фото-Острозькі єзуїти у 1596 році
 Українцям не дуже вдається думати про завтрашній день, але й звичку жити минулим вони не думають полишати. Примари минулого, мов запріле скло на окулярах, заважають реально оцінювати ситуацію, яку маємо перед носом, не дозволяють тверезо та дієво реагувати на дійсність, замінюючи її картинами, світами, а відтак і проблемами, котрі для нас, теперішніх, зовсім не актуальні. Одним із аспектів порушеної проблеми є сприйняття історії та минулого через призму вічної та безперервної боротьби «своїх» проти «чужих». Так гартувався наш народ у постійній «боротьбі» ще від трипільських часів, а закінчилося все тим, що маємо зараз. Дедалі очевиднішим стає, що «боротьбістська» концепція замало пояснює. Подекуди вона кидає на минуле стільки відволікаючих тіней, що здатна радше заплутати та збити зі шляху щирого та наївного шукача правди й істини.
детальніше тут

пятница, апреля 06, 2018

ДАТИ "МІРНИХ ДЮЛЄЙ" ПОЛІТОЛОГАМ І ПОЛІТТЕХНОЛОГАМ

 Дояри пагані. Із лайна цукерку ліплять всі оці політологи та політтехнологи.
 Говорящі голови політичні експерти і наперсточники соціологи. По тому асортименту який ліплять ці дояри пагані різних потенційних кандидатів в Президенти бачимо що гряде великий лайнопад погані ласої обкрадати нас з вами. Поки піпл все це хаває добра в Україні не буде. Почнуть п@здити цих сценаристів — буде шанс на добро. Ось тут ще вималювався такий персонаж Тарас Чорновіл мругающий шизофренік порохоботіщє. Шуфрича п@здили, Добкіна п@здили, Кроля Сєню зеленкою поливали ну а цього й@бнутого Тарасика хоч би хтось вгрів по макітрі чи в сміттєвий бак запхав. Скільки вже цьому Тарасику воняти. Політична вонючка якась. При любій владі потрібен, курча ляга.
Джерело

Феномен Надії Савченко як дзеркало української суспільної душі

(Націософський етюд)
 Піднесення й надзвичайна популярність один час в українському політикумі людини з посередніми розумовими здібностями, без елементарних ідеологічних та світоглядних принципів, без політичної біографії й особливої особистої харизми змушує задуматися над ментальними й ідейними основами нашого суспільства. Очевидно, що у феномені простакуватої літунки знайшли своє відображення ті психологічні комплекси, моральна ущербність, культурно-національна недоформованість українського суспільства, які витворилися за довгі століття нашої бездержавності, постколоніальної стагнації, внутрішньої поруйнованості й розщепленості. Тож вартує осмислити цей феномен.
продовження тут

четверг, апреля 05, 2018

« ЧЕМОДАН», ВОКЗАЛ, КИРИЛО.

Таким повинен бути напрямок руху кожного московського попа з України. Нібито радикально, але справедливо і на часі.
Ви коли не будь замислювалися над тим чим відрізняються московські вояки на Донбасі і московські попи в рясі? 
Практично нічим! І перші і другі топчуть нашу українську землю. І і ті , і другі ведуть війну з Україною. «Перші огнем і мечем», а другі кінжалом і плащем(рясою). Війна від других гібридна, таємна і підступна. Вона висосує з українців останній розум, гроші та душу. В їх храмах панує чужа мова і віроломна брехня. Хтось повторює мудрість, що БОГ єдиний. То так, але попи чужі і кишені різні. Добровільно класти гроші в кишеню ворогові, то схоже на дію московського гіпнозу.
детальніше далі

вторник, апреля 03, 2018

Україна повинна позбутися рабів (огляд преси)

Жінка-воїн Надія у зоні бойових дій на Донбасі неподалік селища Луганське, що на Донеччині (архівне фото) ПОДІЛИТИСЬ Дивитись коментарі Друк «Український тиждень» стверджує, що українська еліта й досі не здатна взяти відповідальність за ситуацію в країні на себе. Видання переконує, що можновладці так і не змогли позбутися ментальної залежності від «старшого брата» й стати лідерами незалежної держави. Війна виявилася не так стимулом пришвидшити пошуки ідентичності, як підказкою. І настільки промовистою, що, здавалося, пропетляти в цьому випадку вже не вдасться. Коли по тобі стріляють, відповісти, хто тобі ворог і як не стати його поживою, простіше простого. Втім, виявляється, і тут можуть бути варіанти, зазначає видання. Україна перестане бути колонією лише тоді, коли позбудеться останнього раба, а національна еліта справді стане елітою і стовідсотково вилікується від колоніальної залежності, наголошує тижневик.
детальніше тут

суббота, марта 31, 2018

Хто вони – громадяни України російського походження?

Київ – Згідно із соціологічними опитуваннями, понад 90 відсотків громадян України ідентифікують себе як українці, 6 відсотків називають себе росіянами. При цьому згідно з переписом 2001 року співвідношення було іншим – майже 78% українців і трохи більше від 17% росіян. А порівняння з останнім радянським переписом показує ще виразнішу зміну ідентичності серед російського населення України – в УРСР росіянами себе вважали понад 22 відсотки. І хоча ці цифри важко порівнювати між собою, бо вони становлять собою в одному випадку дані перепису а в іншому – соцопитувань, які до того ж не проводилися на окупованій частині Донбасу та Криму, соціологи та демографи вважають, що зміни ідентичності серед тих, хто раніше вважав себе росіянином, все ж відбуваються і вони є значні.
Детальніше далі

пятница, марта 30, 2018

Тотальная цензура в СССР: запрещенная музыка

Тут многие поклонники  СССР любят рассказывать, как замечательно было в Союзе — мол, жилось хорошо и свободно, катайся себе на троллейбусе с талончиком всего за 5 копеек да закусывай в дороге лучшим в мире мороженым. Фанаты СССР почему-то не вспоминают о тех ограничениях и запретах, с которыми советский человек сталкивался каждый день — они настолько плотно вошли в жизнь, что превратились в ежедневный незаметный фон; выйдя за рамки действия этого фона (например, во время заграничной поездки) советский человек часто оказывался ошеломлен и шокирован — "а что, так можно было?", пишет известный белорусский блогер Максим Мирович вFacebook. В СССР тотальной цензурой была накрыта вся страна — вовсю работали глушилки, людей арестовывали за "неправильные мысли", и даже такая, казалось бы, невинная сфера, как музыка, была подвергнута тщательной цензуре.
Далі тут

среда, марта 28, 2018

Наша бандерівська карма

Вони ж нібито їх визволили. Так визволили, що третина пропала розстріляна в тюрмах, вислана на Сибір і в Казахстан. Правда така, що від рук росіян загинуло українців далеко більше, ніж від рук німців. А однак є якась певна кількість тупоголових, які все ще по-дружньому ставляться до Росії. Методично обзиваючи нас бандерівцями, росіяни мимохіть лише підняли рейтинг Степана Бандери в очах українців. Аж до того, що з'явилися і русобандерівці, і жидобандерівці. Нас просто загнали в цей мем так, що не залишилося нічого іншого, як змиритися з цим і нести знак Бандери на собі довіку.
детальніше

вторник, марта 27, 2018

Как травили Украину. Рецепт успеха российского шовинизма

Авторский материал доктора технических наук, профессора, автора 59 учебников Романа Яремийчука 
Уже четвертый год на востоке Украины идет война, которую начала Россия, захватив Крым и начав настоящую военную и гибридную агрессию против нашей страны. Цель Москвы – вернуть территорию Украины в состав новой Российской империи, или ослабить ее разными методами – войной, энергетикой, разрушением экономики, эксплуатируя различные проблемы, в том числе и исторические и языковые. На днях в мой компьютер прорвалась русская пропаганда, где Украину называют пренебрежительно «Нэзалежной», где утверждают, что в Украине все плохо, что нас ждет развал на отдельные части, что без России Украина просто перестанет существовать. Это и является мечтой России. Там «глаголят», что Украина является искусственно созданным государством, украинского языка, как такового, не существует, что наш язык создан поляками и австрийцами, всячески ее поносят и смеются. Этот российский шовинизм никогда не имел границ.
Далі тут 

Рідна мова, як і рідна мати, може бути тільки одна.

Рідна мова, як і рідна мати, може бути тільки одна, і ця мова є мовою народу, з яким людина себе індентифікує. Людина може не знати рідної мови, як і рідної матері, але замінити їх ніхто і ніщо не можуть. Отже, для всіх 37млн. українців в Україні та багатьох мільйонів українців поза її межами, якою б мовою вони не мислили, рідною мовою була, є, і буде – українська. Головним завданням суспільства і держави має стати повернення українців в лоно рідної мови. Слід зауважити, що, згідно даних перепису, серед регіонів тільки в АР “Крим” та м. Севастополі українці складають меншість населення (відповідно 24,3% і 22,4%) і тільки в 5 областях України частка українців менша середньої по Україні (77,8%): в Донецькій – 56,9%, в Запорізькій – 70,8%, в Луганській – 58,0%, в Одеській – 62,8%, в Харківській – 70,7%. Це означає, що вирішення завдання повернення українців до рідної мови назавжди закриє питання про двомовність в Україні.

понедельник, марта 26, 2018

Бонапартизм без Бонапарта

Як фобія політизації військової верхівки перешкоджала українським державним проектам.  
Кажуть, що на два Майдани українці виходили не з матеріальними вимогами, а через наругу влади над їхнім почуттям справедливості. Проте справедливості більше не стало. Нація змушена жити в гнітючій моральній атмосфері. Громадяни, дивлячись на інститут президента, на народних депутатів, дедалі більше втрачають довіру до класичних демократичних механізмів, до виборів, до мирних протестів тощо. Тому зростає популярність сильних і швидких рішень, суспільство радикалізується.
детальніше тут

суббота, марта 24, 2018

Савченко як суспільний діагноз

«Якщо такі люди, як Савченко, здатні ставати в Україні національними героями, а потім в'язнями українських тюрем, то що відбувається з нацією?»
Скандал навколо Надії Савченко, незалежно від ступеня її провини, найбільше вдарить, насамперед, по міжнародному іміджу Української держави та нації, які в очах міжнародної спільноти виявилися дуже неперебірливими у «національних месіях».Сам феномен Савченко став своєрідним діагнозом як для українських політиків, які, женучись за рейтингами, протягнули недисципліновану військовослужбовицю до першого місця в партійному списку «Батьківщини» та зробили її депутатом парламенту, так і для українського суспільства загалом, яке чомусь схильне необдумано створювати кумирів, а потім так само швидко їх скидати з п'єдесталів.
Детальніше далі

пятница, марта 23, 2018

Савченко — это то, что вы заслужили

В ленте истерика и злорадство. Одна часть блогеров пишет «Савченко — это уровень нашей политики», а вторые им отвечают «Савченко — это ваш позор, а я предупреждал». Третьи пишут, что Савченко дура и не понятно, как она в ВР попала. Четвертые язвительно замечают, что если Савченко это еще не дно ВР, то какой же уровень нашего парламента? Нет, друзья! Савченко — это то, что вы заслужили, возводя в идолы и кумиры тех, кого предлагает вам медиа и политтехнологи. Савченко — это то, что вы заслужили голосуя за образ и ничего не зная о человеке, его планах и его мировозрении. Вы не на нее должны сейчас злиться, а на себя. Почему? А вспомните, сколько из вас готовы были проголосовать за Савченко после того, как ее вернули из плена. А теперь представьте, что она стала президентом Украины. Представили? Ужаснулись?
детальніше тут

Мерія Львова вирішила 9 разів на рік вивішувати поруч із державним прапором червоно-чорний

У Львові поруч із державним прапором вивішуватимуть червоно-чорний Поділитись Print Депутати Львівської міськради ухвалили рішення «Про використання червоно-чорного прапора національно-визвольної боротьби українського народу на території Львова». Згідно з цим документом, дев’ять разів на рік поруч із державним прапором України на Ратуші і будівлях районних адміністрацій вивішуватимуть червоно-чорний.
Далі

четверг, марта 22, 2018

Українізація відбувається завдяки Путіну й війні (огляд преси)

«Українізація відбувається завдяки Путіну й війні» – у статті під таким заголовком тижневик «Країна» пише, що українці стають політично зрілішими. Хоча і голосують у переважній більшості серцем. Приклад – Олег Ляшко. Всі розуміють, що це – шоумен, переконує видання. Але люди хочуть дивитися таке шоу. Про це ж свідчать рейтинги Святослава Вакарчука чи Володимира Зеленського. Це – брак політичної культури громадян. Як наслідок – партії в Україні живуть і працюють від виборів до виборів, а не 10-річними програмами, наголошує експерт тижневика.
Далі